Євангельська притча про сіяча

Мова записів - церковнослов'янська

Євангеліє від Луки прочитав о. Андрій ЛосьФрагмент Євангелія від святого Луки, що читається у неділю 16-ту після П’ятидесятниці, нагадує притчу про сіяча. Під час Божественної Літургії, що служилася у кафедральній церкві Преображення Господнього в Люблині, Євангеліє прочитав о. прот. Андрій Лось.

Притча про сіяча

5. Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як сіяв, то инше упало при дорозі і було потоптане, і птиці небесні поклювали його, 6. А инше упало на камінь і, зійшовши, посохло, бо не мало вогкости. 7. А инше упало проміж терен, і виріс терен і заглушив його. 8. А инше ж упало на добру землю, і зійшовши, дало овощ в стократ. Сказавши се, покликнув: хто має вуха слухати, нехай слухає.

Мета і пояснення притчі

9. Ученики ж Його запитали Його, кажучи: що означає притча ся? 10. Він же сказав: вам дано розуміти тайни Царства Божого, а иншим у притчах, так що вони, дивлячись, не бачать і слухаючи, не розуміють. 11. От що означає ся притча: насіння є слово Боже. 12. А що впало при дорозі, се ті, що слухають, опісля ж приходить диявол та й одбирає слово із серця їх, щоб вони, увірувавши, не спаслись. 13. А що впало на камені, се ті, що як тільки почують слово, то з радістью його приймають, але вони кореня не мають, і до часу вірують, а в годину напасти відпадають. 14. А що впало між терен, се ті, що слухають та, відходячи, клопотами, багацтвом то розкошами життя бувають приглушені і не дають овощу. 15. А що впало на добрій землі, се ті, що вислухавши слово, держать його в щирім і добрім серці і овощ приносять у терпеливості.

 

Лк 8, 5-15, переклад Пилипа Морачевського