Євангеліє на другу неділю Великого Посту

Мова записів - церковнослов'янська

Євангеліє читає о. протодиякон Марк ВащукУ другу неділю Великого Посту читаються Євангелія від св. Марка і св. Йоана. Під час Божественної Літургії, що служилася 16 березня 2014 р. у кафедральній церкві Преображення Господнього в Люблині, Євангеліє прочитав о. протодиякон Марк Ващук. Проповідь у цю неділю виголосив отець настоятель Андрій Лось.

1. І знов прийшов Він до Капернаума через кілька днів, і дійшла чутка, що Він в домі.
2. І зараз зійшлось туди так багато, що не можна було протовпитись до дверей; і Він говорив їм слово.
3. І прийшли до Нього з розслабленим; несли його четверо.
4. І не змігши підійти до Нього за народом, розкрили стелю, де Він був, і пробравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений,
5. Побачивши їх віру, Ісус сказав розслабленому: сину! прощаються тобі гріхи твої.
6. Були ж деякі з книжників, що тут сиділи й думали в серцях своїх:
7. Що Сей такі хули каже? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
8. І зараз Ісус зрозумів духом Своїм, що так вони собі думають, і сказав їм: нащо ви так думаєте в серцях своїх?
9. Що легше сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
10. Отже, щоб ви знали, що Син Чоловічеський має силу прощати на землі гріхи:
11. Кажу тобі: встань, візьми постіль свого та й іди до свого дому.
12. І той зараз устав, узяв постіль і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, кажучи: ніколи ми такого не бачили.

Мк. 2, 1–12, переклад Пилипа Морачевського

9. Я — двері: через Мене коли хто увійде, спасеться і вийде, і пашу знайде.
10. Злодій приходить тільки за тим, щоб украсти та вбити та погубити: Я прийшов на те, щоб жизнь мали і надто мали.
11. Я — пастир добрий: пастир добрий душу свою покладає за вівці.
12. А наймит, як він не пастирь і йому вівці не свої, бачить, що йде вовк, і покидає вівці та й утікає, а вовк хапає їх і розпужує вівці.
13. А наймит тікає, бо він наймит і байдуже йому про вівці,
14. Я — пастир добрий: і знаю Моїх, і Мої знають Мене:
15. Як знає Мене Отець, і Я знаю Отця, і душу Мою покладаю за вівці.
16. І інші вівці маю, що не з сього двору, і тих повинен Я привести, і голос Мій почують, і буде одно стадо і один Пастир.

Ів. 10, 9–16, переклад Пилипа Морачевського