Євангеліє про блудного сина

Мова записів - церковнослов'янська

Євангеліє – читає о. протодиякон Марк ВащукПід час Божественної Літургії в одну з неділь, що готують нас до Великого Посту, 16 лютого 2014 р. читалося Євангеліє від св. Луки про блудного сина. У кафедральній церкві Преображення Господнього в Люблині Євангеліє прочитав о. протодиякон Марк Ващук. Проповідь на Євангеліє виголосив архиєпископ Люблинський і Холмський Авель.

11. Ще сказав: один чоловік мав двох синів.
12. І сказав молодший з них батькові: тату! дай мені частину хазяйства, що припадає мені. І розділив їм пожитки.
13. Через небагато днів молодший син, зібравши все, одійшов у далекий край і там розтратив своє добро, живучи розпутно.
14. Коли ж він прожив усе, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати,
15. І пійшов, пристав до одного хазяїна тієї країни, а той послав його на поля свої пасти свині;
16. І він рад був наситити утробу свою ріжками, що їли свині, та ніхто не давав йому.
17. Схаменувшись же, сказав: скільки наймитів у батька мого вволю мають хліба, а я гину з голоду;
18. Встану, пійду до батька мого і скажу йому: тату! согрішив я против неба і перед тобою,
19. І вже не достоєн зватись твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20. І вставши, пійшов до батька свого. І коли був він ще далеко, батько углядив його, і жаль йому стало, і побіг і кинувся йому на шию і поцілував його.
21. Сказав же йому син: тату! согрішив я против неба і перед тобою, і вже не достоєн зватись твоїм сином.
22. А батько сказав до слуг своїх: принесіть найпершу одежу і одягніть його, і дайте перстень йому на руку і обув’я на ноги;
23. І приведіть годоване теля і заколіть: станем їсти й веселитись;
24. Бо син мій оцей був мертвий і ожив, згинув був і знайшовся. І почали веселитись.
25. А старший син його був тоді на полі, і вертаючись, як підійшов до дому, почув співи та радощі,
26. І покликавши одного з слуг, запитав: що се таке?
27. Той же сказав йому: брат твій прийшов, і твій батько заколов годоване теля, бо устрів його здоровим.
28. Розсердився ж і не хотів увійти. Тоді батько його, вийшовши, кликав його.
29. Але він, озвавшись, сказав батькові: ось я стільки років роблю тобі і ніколи приказу твого не переступив, і ти ніколи і козеняти не дав мені, щоб я повеселився з приятелями моїми;
30. А як син твій оцей, що проїв добро твоє з розпутницями, прийшов, то ти заколов йому теля годоване.
31. Він же сказав йому: сину, ти завжди зо мною, і все моє — твоє;
32. Годилось же радуватись і веселитись, що брат твій оцей був мертвий і ожив, згинув був і знайшовся.

Лк. 15, 11–32, переклад Пилипа Морачевського