Євангеліє – дочка Іаїра

Мова записів - церковнослов'янська

Євангеліє від св. Луки читає о. прот. Георгій ЛукашевичУ неділю 19-у після свята П’ятидесятниці у церкві читається фрагмент Євангелія від св. Луки про зцілення дочки Іаїра та віруючої жінки, яка 12 років страждала на кровотечу. У люблинській Спасо-Преображенській кафедральній церкві під час Божественної Літургії 3 листопада 2013 р. Євангеліє прочитав вікарний священик кафедральної парафії о. прот. Георгій Лукашевич.

41. Аж ось прийшов чоловік, имя йому Іаїр, і він був старшиною синагоги, і упавши в ноги Ісусові, молив Його увійти в дом його; 42. Бо у нього була одна тільки дочка, літ дванадцяти, та й та умирала. Коли ж Він йшов, народ тиснув Його. 43. І одна жінка, що дванадцять років мучилась кровотіч’ю і, потративши увесь пожиток свій на лікарів, не змогла ні в одного вилічитись, 44. Підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і зараз перестала кровотіч її. 45. І сказав Ісус: хто се доторкнувся до Мене? Коли ж усі одрікались, то Петр і ті, що були з ним, сказали: Учителю, народ товпиться круг Тебе і тисне Тебе, а Ти питаєш: хто доторкнувсь до Мене? 46. Ісус же сказав: доторкнувсь до Мене хтось, бо Я чув силу, що вийшла з Мене. 47. Жінка ж, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись підійшла та, упавши перед Ним, призналась перед усім народом, задля чого доторкнулась до Нього і як одужала в той час. 48. Він же сказав їй: бодрись, дочко! віра твоя спасла тебе, іди з миром. 49. Як Він ще говорив, приходить один з дому старшини синагоги та й каже йому: дочка твоя вмерла: не труди Учителя. 50. Ісус же, почувши, озвавсь до нього, кажучи: не бійся, тільки віруй, і буде спасена. 51. Прийшовши ж в господу, не дозволив увійти нікому, окрім Петра, Іакова й Іоанна та батька й матери тієї дівчини. 52. Всі ж плакали та голосили над нею. А Він сказав: не плачте: вона не вмерла, а спить. 53. І сміялись з Нього, знаючи, що вона вмерла. 54. Він же, виславши всіх геть та взявши її за руку, покликнув, кажучи: дівчино, встань! 55. І вернувсь дух її, і вона зараз встала; і Він звелів дати їй їсти. 56. І здивувались родители її. Він же звелів їм, щоб нікому не говорили, що сталось.

Лк, 8, 41-56, Переклад Пилипа Морачевського